(tankini – походить від tank top і bikini) – жіночий роздільний купальник, верхня частина якого – це топ, а нижня – різні моделі трусів не вище талії. Топ може бути на бретелях, або у вигляді топа-бандо. Танкіні з’явилися наприкінці 90-х і стали зручною альтернативою закритим суцільним купальникам.
Гола правда. Історія купального костюму
Фото wikipedia.org
Що означають етикетки на купальниках
(фр. taffetas, іт. taffeta від перс. — скручений, звитий) - тканина з натурального шовку або хімічних волокон. Жорсткість набувається в результаті хімічної обробки, тому тафта дуже мнеться. В Європу цю тканину почали завозити приблизно з XIV ст. з Візантії і азійських країн. З тафти шиють ошатні сукні і спідниці, також використовують в якості підкладкової тканини.
Блуза та спідниця в стилі Dior (фотофорум)
Тканина з грубої вовняної вузлуватої пряжі, що має вигляд ручної обробки. Основа і уток часто бувають різного забарвлення. Твід почали виробляти в ХІХ ст. в Шотландії. Найвідоміші види твіду – харріс, пастуша клітина, донегал, ялинка. З лейс-твіду шиють улюблені багатьма модницями жакети і інші речі в стилі Шанель.
Твід – консерватизм, який завжди в тренді
«Твідовий дует» у стилі 60-х (фотофорум)
(від англ. trench – траншея, окоп)
Від самого початку тренч мав такі достоїнства, як стійкість до примхливих природніх явищ і крій, завдяки якому можна вільно рухатися. Його історія почалася в 1870 році, коли Томас Барберрі запатентував плащ із габардину, що мав призначення служити військовим цілям. В період Першої світової війни такі тренчі носили британські і французькі солдати. Модель була простою, але функціональною – із патами на рукавах, шлівками для кріплення бінокля і похідного ранця. В мирний час ця геніальна річ швидко перекочувала в повсякденний гардероб і стала вічною класикою. Дизайнери сьогодні оновлюють ідею, додаючи кольору неону, беручи для пошиття легкі тканини та змінюючи стильові елементи. Тепер він також може бути і коротким, у виді жакета. Тренч завжди буде актуальною річчю і модною «екіпіровкою» у міжсезоння.
Британський офіцер в роки Першої світової війни (фото wikipedia.org)
Jakubowski S20 019
(фр. tricotage – плетіння, в’язання) – текстильне полотно або готовий одяг, в структурі якого з’єднані між собою петлі. Найдревніші знайдені археологами плетені речі датуються ІІІ-І ст. до н. е. Перші безшовні панчохи в Європі з’явилися у XVI ст. Тоді вони були частиною чоловічого гардеробу і плели їх на п’яти спицях теж лише чоловіки. Перший станок для в’язання винайшов у 1589 р. священник Вільям Лі. Масового поширення трикотаж набув вже у ХХ ст. завдяки Коко Шанель. Тепер складно уявити гардероб сучасної людини без трикотажних речей.
Як вибрати оверлок: практичні поради
Слухняний трикотаж. Правила шиття
(від фр. tournure - постава) – модна у вікторіанську епоху частина жіночого одягу. Турнюр підкладали нижче талії ззаду. Піку популярності турнюр досяг у 1870-90-х рр. Деякі види турнюрів були запатентовані. Їх виробляли з дроту, залізних обручів, китового вуса, у вигляді подушечок і кількох шарів тканини зі складками.
Фото wikipedia.org
(фр. tulle, від назви французького міста Тюль, Tulle) - прозора сітчаста тканина, часто зі стільниковою структурою. Виробляється цей матеріал на спеціальних тюлевих машинах. З тюлю шиють сукні, спідниці, білизну, з гардинного тюлю – завіси, покривала, накидки тощо. Тюль може бути гладким або з вишивкою.
Павутинки. Як шити з прозорих тканин
(від перського عمامه дульбенд - головний убір) – те саме, що і чалма; шматок тканини, що обмотаний навколо тюбетейки, фески чи іншої шапочки. З глибокої давнини тюрбани розповсюджені серед народів Північної Африки, Індії та Середньої Азії. В Європі моду на цей головний убір у XVIII ст. ввела французька королева Марія Антуанетта. Після хвилі популярності у 70-х рр. минулого ст. зараз тюрбани знову стають трендом. Їх носять влітку і в холодну пору року.
Бохо-шик: створюємо пов'язку для волосся із залишків тканин